Дідько.

З дайрями коїться така невимовна хрінь, що аж слів не знаходжу. Ось скільки там живу - такої йовбанини не пам'ятаю, а живу я там вже... та цієї весни буде вже дванадцять років як.
Ще один глюк - і переповзу сюди остаточно.
Але це ще треба для себе зрозуміти, якою мовою блог вести.